За віконечком дощить..

...

Словами важко пояснити,
та що там важко, нереально!
Невже прийдеться це терпіти,
Пригнітивши себе морально?!
В судинах ллється кров шалена,
Незлічувані серця стуки...
В житті з'явилася дилема -
Хіба терпітиму ці муки?
Це буде важко, проте треба,
Нічого вдіяти не можу.
Хотіла бути вище неба,
А топчу лиш землю ворожу.

Старі сторінки нового життя

 Дуже яскраво пам'ятаю один момент: я закінчила школу і дуже хвилювалась на рахунок того, що очікує мене у майбутньому, чи трапляться у моєму житті надзвичайні зміни та несподівані повороти. Намагаючись поговорити із друзями, які на той час вже навчались у ВНЗ,я чула від них лише одну відповідь : "Повір, на час навчання в університеті в твоєму житті не буде кардинальних змін, як би ти цього не хотіла". Якось не  дуже мене задовільняла така відповідь : "Як це не буде змін? Я хочу, щоб вони були!"- думала так собі я. Проте я навіть не очікувала, що у найближчому майбутньому мене чекають ТАКІ зміни, яких я  і не уявляла .

  Перше, що мене хвилювало - друзі.Чи знайду я собі друзів в універі, з якими душа в душу я навчатимусь ці п'ять років. 

 Друге, чи залишусь у таких же стосунках з людьми, яких я вважала друзями протягом останніх п'яти років.

Решта речей, які мене хвилювали, порівняно були не надто важливими. Тому дуже швидко, буквально в перший же тиждень, я про них забула:)

 Із першим питанням я розібралась: зрозумівши, що знайшла тут однодумців, вияснила , що нові дружні стосунки у мене вже зав'язалися: нас об'єднують спільні теми, проблеми, бажання , цілі,  жарти, які розуміємо ми лише у своєму тісному журналістському кругу, інколи спільні конспекти та завжди спільні переживання перед семінарами.

 А от з другим питанням далося важче : сплошні розчарування у , здавалося , рідних та близьких. Ні краплі розуміння, одна критика , лицемірство та брудні обговорення поза очі. Не хочеться мати нічого спільного з людьми,які протягом стількох років дозволяли собі усміхатися мені в обличчя і під час того придумувати нові плітки про моє особисте життя. Звичайно, було неприємно та образливо. Але , дякувати Богу, я навчилась витирати зі своєї пам'яті та викидати із свого життя непотрібних та нещирих людей.

 Я прийшла до думки, що на даному етапі моє життя лише почалося. І те, яким воно буде та які люди будуть у моєму житті, залежить лише від мене. 

 Та й взагалі, все , що не робиться - до кращого. Якщо бути відвертою, я дуже вдячна тим людям, які надали мені такий надзвичайний досвід,тепер я знаю, що перш ніж довіритись комусь, треба бути дуже пильним та обережним.

 

 Дозволю собі закінчити цей "потік свідомості" банальною фразою , яку прочитала на сторінках Вконтакте : "Навчися ставити крапку після людей, які пішли, щоб ті, які прийдуть , були з ВЕЛИКОЇ букви" :))

Будьте щасливі, цьом)

Звичка чи все-таки залежність?

Куріння - звичка чи залежність?

Напевне, що звичка. Адже людина не настільки безнадійна, щоб залежати від цієї сумісності отрут, вживаючі які, ми свідомо знищуємо наш організм. Переважно, за моїми спостереженнями, палити починають підлітки від 12-ти до 14-ти років. Відповідь одна з найпоширеніших - це модно. Підліток , проходячи повз своїх однолітків з цигаркою , вважає себе дорослішим від них та крутішим. Поясніть, в чому ж полягає така "крутість"?! Для чого взагалі починати палити? Неприємний запах, пришвидшене старіння шкіри,пошкодження нігтів , некрасиві зуби? Чи це вже не занадто переконливі факти, аби назавжди позбутись цієї пагубної звички?
 Зайдемо з іншої сторони. Повернемось до того, що це ніби модно.Як відомо, моді властиво змінюватися. Отож, чому б саме нам не повпливати на чимнайшвидшу зміну такої "моди"? Давайте , нехай буде модним бути здоровим. Адже безліч хвороб викликає паління.
 Нещодавно я прочитала статтю у газеті , де було сказано, що людина, яка веде здоровий спосіб життя , може прожити до 120-ти років. Це не просто хтось написав, самі науковці довели! Тобто наш організм запрограмований саме на таку тривалість життя. Проте щоденні стреси, шкідливі звички відбирають у нас половину життя, уявіть собі - цілу ПОЛОВИНУ.Адже відомо, що в середньому людина (з можливих 120-ти років!) проживає лише 60-70 повноцінних .Це жахливо.
 Та ми в змозі зупинити таку руйнацію наших життів, було б бажання.Отож, чи варта та нещасна цигарка нашого життя? У кожного своя відповідь...

День вчителя в СЗШ № 91

Сьогодні свято...Весь ранок я спостерігала за школярами, які так впевнено крокували до школи з величезними букетами квітів та коробками цукерок, аби привітати свого улюбленого вчителя. Так. Сьогодні - День вчителя.Цей день особливий тим, що він являється святом не настільки для вчителів, а для школярів : швидше відпускають з уроків, не задають домашнього завдання , а в деяких школах надають змогу самим учням проводити уроки. Це цікаво і захоплююче) Тому , я вважаю, що саме в цей день відвідуваність у школах нашої країни найбільша.Хто ж відмовиться прийти до школи не вчитись, а "побешкетувати"?)

 Мені випала нагода відвідати свою рідну школу, та подивитися круте свято, яке влаштували вчителям 11-ті класи.А для того ,щоб вам було цікавіше,я зробила кілька фото та відео. Сподіваюсь, вам сподобається. Цікавого перегляду:))